БОЛІСНИЙ, а, е. 1. Схильний до захворювань; хворобливий, хоровитий. Вид [жінки] болісний, жовтий, - тільки одні очі.. блищали якимсь божевільним світом... (Мирний, II, 1954, 145); Худощавий на лиці, аж болісний якийсь, промовець покорив безмежною щирістю і силою переконань (Ле, Ю. Кудря, 1956, 69).

2. Викликаний, спричинений болем, болями; пов'язаний з хворістю. Болісний стогін мимоволі розіпнув її вуста (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 87).

3. перен. Тяжкий, болючий. У новелах Стефаника майстерно змальовано болісний процес обезземелення галицьких селян (Укр. літ., 9, 1957, 292); // Скорботний, сумний, тужливий. Біля брами по-осінньому шарудить листям якесь дерево, навівав болісні думки (Стельмах, II, 1962, 77); Ніби всміхнувся [Саїд], хоч від цього болісного сміху плакати хотілося (Ле, Міжгір'я, 1953, 337).