БОКОВИЙ, а, е. Який міститься збоку; спрямований убік; бічний. Хто смирніший.., боковою улицею обійде (Мирний, IV, 1955, 352); Іван.. повернув на бокову доріжку (Фр., III, 1950, 172); З бокової кишені [видно] кінчик рожевої хустки (Коцюб., II, 1955, 411); З бокових дверей увійшов командуючий військовою округою (Кучер, Чорноморці, 1956, 80).