БЕЗСТОРОННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безсторонній. Начко виклав розвідку ясно й зрозуміло, з безсторонністю і спокоєм історика (Фр., VI, 1951, 249); Треба віддати належне комісії, - вона справді виявила більшу безсторонність, ніж можна було на це сподіватися (Кулик, Записки консула, 1958, 127).