БАНЬКИ, ньок, мн., вульг. Очі. - Чого ви, братця, так баньки повитріщали? (Греб., І, 1957, 44); Він [цар] вилупив баньки з лоба - і все затрусилось (Шевч., І, 1951, 252); Андрущенко, розпустивши кучері, все нахабніше глипає посовілими баньками в Настин бік (Гончар, Таврія, 1952, 45); * Образно. Осіння ніч шемрала навколо у мряці, моргала жовтими баньками електроламп (Донч., І, 1956, 383).