БАЗІКА, и, ч. і ж., зневажл. Той, хто любить багато говорити, базікати. І чого цей базіка все язиком меле? (Сл. Гр.); Хома Микитович від природи чоловік неговіркий. І базік не терпить (Грим., Незакінч. роман, 1962, 25).