АНТИХРИСТ, діал. АНЦИХРИСТ, а, ч. 1. У християнській релігії - противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Кв.-Осн., II, 1956, 239).

2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. - Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. - бідкався о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 52); - Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, - плакав старий Коструб (Чаб., Катюша, 1960, 175).