АКЦЕНТУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і без додатка, 1. лінгв. Ставити наголос; наголошувати. Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,.. акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад (Н.-Лев., II, 1956, 410); // муз. Виділяти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання.

2. перен. Висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати. З великим.. смаком і розумінням.. живопису аналізує Франка дві ікони Завалівської церкви, акцентує в них передусім реалістичну основу, життєвість і гуманізм, властивий мистецтву Відродження (Мист., 4, 1956, 2).