Тлумачний словник української мови
АБИЩИЦЯ, і, ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Гр.); Верхівнянські ліси не така вже абищиця (Рибак, Помилка 1956, 41).
|
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
АБИЩИЦЯ, і, ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Гр.); Верхівнянські ліси не така вже абищиця (Рибак, Помилка 1956, 41).