ГУРАЛЬНИК, а, ч., заст. Робітник на гуральні. Особливою активністю і непримиренністю серед повстанців [на Україні у XVII ст.] відзначалась найбільш гноблена частина селян і міська біднота..: будники, гуральники (Іст. УРСР, І, 1953, 223).