ЇХАТИ, їду, їдеш; наказ. сп. їдь, їдьмо, їдьте; недок. 1. Рухатися, переміщатися в певному напрямку водою або суходолом за допомогою яких-небудь засобів пересування. Їхав Кармель далі та все тільки оглядавсь на село Лани (Вовчок, І, 1955, 351); Назустріч їхала валка саней із хмизом (Хотк., І, 1966, 121); Я їхав машиною (Ю. Янов., II, 1958, 117).

@ Їхати витягом див. витягом; Їхати як волами див. віл; На галопі їхати див. галоп.

2. Вирушати куди-небудь; виїжджати, відправлятися. У туркені у кишені Таляри, дукати. Не кишені трусить, Їдем різать-палить, Братів визволяти (Шевч., І, 1951, 200); Він радить мені їхати звідси.. не в Київ, а просто в Полтавщину (Л. Укр., V, 1956, 228); - Одначе що не кажи, а страшнувато їхати в далекий край? (Стельмах, І, 1962, 28).