Тлумачний словник української мови
ЇСТІВНИЙ, а, е. Який можна споживати. На степу росте багато їстівного зела (Ю. Янов., І, 1954, 256); Їстівні гриби; // у знач. ім. їстівне, ного, с. Їжа (у 1 знач.), пожива. [Антон:] Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (Кроп., III, 1959, 29).