ІСТЕРИКА, и, ж. Напад істерії. Раптом.. почувся страшний крик правдивої істерики (Л. Укр., III, 1952, 542); Поручик.. упав на стіл головою і забився в істериці (Панч, В дорозі, 1959, 79).

@ Впадати (впасти) в істерику див. впадати1.