ІОНІЗУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., фіз. Спричиняти іонізацію чогось, насичувати іонами. Короткохвильове випромінювання має надзвичайно високу активність і здатне іонізувати молекули повітря (Рад. Укр., 14.ХІ 1957, 3); Біологічна дія радіоактивного фосфору обумовлена тим, що він, випускаючи бета-частинки, іонізує тканини організму і тим самим викликає зміни процесу обміну речовин (Наука.., 10, 1960, 38).