Тлумачний словник української мови
ІНФІЛЬТРАЦІЯ, ї, ж., спец. 1. Просочування поверхневих вод у товщу земної кори через капіляри, шпарини тощо; // Проникання повітря в приміщення крізь щілини, пори тощо. Інфільтрація - це природний повітрообмін у приміщенні крізь щілини, пори (Довідник сіль. будівельника, 1956, 474).
2. Проникання в тканини організму та скупчення в них яких-небудь речовин. Відкладання в клітинах і тканинах будь-яких принесених течією крові або лімфи речовин має назву інфільтрації (Курс патології, 1956, 124).