ІНКУБАТОР, ч. 1. род. а. Апарат для штучного виведення молодняка з яєць сільськогосподарських птахів, з ікри риб і т. ін. [Ліда:] Дивуєшся? Це, мій друже, інкубатор, виводити курчат (Коч., І, 1956, 652); Скільки безсонних ночей провів він біля інкубатора, доки вивів штучним способом перших страусят ему... (Гончар, Таврія, 1952, 271).

2. род. у, розм. Те саме, що інкубаторій.- Очолюй,- сказали йому, - інкубатор й себе покажи як господар-новатор!.. (С. Ол., Вибр., 1959, 255).