ІНКРИМІНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., кому що і кого в чому. Обвинувачувати кого-небудь у чомусь; ставити комусь за провину щось. - Дитина ти, Сергійку,- заспокоювала його Васса. - Ну, ти подумай, які злочини інкримінують тобі (Епік, Тв., 1958, 241); Треба перевірити, чи винен він у тому, що йому інкримінує слідча влада (Сміл., Сад, 1952, 202).