Тлумачний словник української мови
ІНЖИР, у, ч. 1. Фігове дерево; смоківниця, смоква. Основні шкідники інжиру - метелиця, листоблішка та лубоїд (Колг. енц., II, 1956, 565).
2. Солодкий м'ясистий плід цього дерева, що вживається звичайно сушеним; фіга, смоква. Не випускаючи [гостей] .., татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (Коцюб., І, 1955, 289).