ІМПЕРАТОР, а, ч. Найвищий титул монарха, а також особа, що має цей титул. А сльоз, а крові? напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов'їх (Шевч., І, 1951, 326); Пам'ятники імператорів та їх коней з бронзи.. впадуть потрощені під ноги (Довж., І, 1958, 322).