Тлумачний словник української мови
ЯХТА, и, ж. Спортивне або туристське моторне, вітрильне чи вітрильно-моторне судно. Яхти у гирлі, на виході до Дніпра, понапинали свої паруси (Собко, Матв. затока, 1962, 100); Туго набито паруси, дужий і рівний вітер легко жене яхту по воді (Гончар, Тронка, 1963, 340); // Самохідне пасажирське судно, призначене для морських подорожей. Робимо екскурсії по морю на яхті, де перебуваємо часом зо 2 дні (Коцюб., III, 1956, 330).