Тлумачний словник української мови
ЯЛОВИЧИНА, и, ж. М'ясо великої рогатої худоби. Подали борщ, а далі яловичину, покришили на дерев'яній тарілочці, посолили та й їли (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Не один фунт яловичини та хліба перетаскав Степан, поки таки привчив до себе сердитого Бровка (Л. Янов., І, 1959, 241); - Щоб каша була за годину готова! З яловичиною! Перекажіть обозному, що новий пан сотник звелів: з яловичиною (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 396).