ЯБЛУЧНИЙ, а, е. Прикм. до яблуко. - Терентію! Ага, давай, давай його! - скрикнув раптом Мічурін, побачивши, що Терентій тягне заводіяку яблучних злодюжок - десятирічного хлопця (Довж., І, 1958, 409); // Вигот. з яблук, з яблуками. Він з жадібністю пив холодний, в міру кислий яблучний квас (Шиян, Баланда, 1957, 49); Вдома всі хвалили Матусин яблучний пиріг (Мур., Піонер. слово, 1951, 104).

@ Яблучна кислота - органічна сполука, яка міститься в яблуках та інших рослинах і використовується в харчовій промисловості. В різних фруктах містяться яблучна, лимонна і винна кислоти, а також ароматичні речовини (Укр. страви, 1957, 24).