ЯБЛУНЯ, і, ж. Садове й лісове фруктове дерево родини розових з плодами перев. кулястої форми. Серед двору гілляста яблуня стояла (Вовчок, І, 1955, 259); Цвіли яблуні; тихе повітря дихало чудовими пахощами (Коцюб., І, 1955, 27); Під склепінням черемхи й дикої яблуні глибоко дихало лісове джерело (Стельмах, II, 1962, 144).

@ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуні див. відкочуватися.