ШТУКОВИНА, и, ж., розм. Те саме, що штука1 4, 5. - Вмієш користуватися цією штуковиною? - спитав Мєшков, обережно взявши компас з рук Джантемира (Тулуб, В степу.., 1964, 221); Дивна штуковина оте сонце. Ось зараз, коли воно спускалося низько до землі, на нього можна було дивитися не мружачись (Збан., Сеспель, 1961, 424); Галченя Вася підняв на землі.. Уловив і терпеливою ласкою навчив дикувате пташеня усяким штуковинам (Ковінька, Як мене купали.., 1958, 28); Подобається йому копатися в усьому та вигадувати різні штуковини (Гончар, Тронка, 1963, 28).

^ От так штуковина1 - щось дивне, несподіване.