ШТРАФУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Накладати грошове стягнення як покарання перев. в адміністративному або судовому порядку. Штрафуючи робітників, капіталіст присвоює собі роль судді (Ленін, 23, 1972, 412); - Навкруги - скільки оком кинеш - ліси, та... все панські ліси. Ходять люди і кленуть їх, бо за кожну галузинку - під арешт тягнуть, штрафують... (Кол., На фронті.., 1959, 193); // Карати за невиконання чого-небудь, порушення умов, правил гри, етикету і т. ін. Ось оскаженілий німець, покриваний суддею, ударив нашого [футболіста] під ребра, суддя не штрафує, глядачі обурено свистять (Ю. Янов., II, 1954, 27).