ШЛЬОНДРА, и, ж. 1. зневажл. Неохайна жінка.

2. вульг., лайл. Повія, шлюха. - Я йому покажу... Жінка в полі на снігу, а він у чайній з якоюсь шльондрою... (Кучер, Трудна любов, 1960, 272); З її поведінки, з доброзичливого ставлення до земляків зрозуміли вони, що Тамара не схожа на тих шльондр, які пішли прислуговуватись гітлерівцям (Хижняк, Тамара, 1959, 94).