Тлумачний словник української мови
ШЕСТИГРАННИК, а, ч. Геометричне тіло, яке має шість граней. Холоднотягнута сталь характеризується доброю обробкою поверхні та малими допусками по зовнішньому діаметру на сторону квадрата або шестигранника (Технол. різального інстр., 1959, 81); // Предмет, що має форму такого тіла. При фрезеруванні шестигранника після обробки однієї грані деталь повертають на1/6 частину оберту й фрезерують другу грань (Фрез. справа.., 1957, 176).