ЧІЧКА, и, ж., діал. Квітка. На дорогах продиралась між камінням трава, а на узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (Гжицький, Опришки, 1962, 20); *У порівн. - Сей хлопчик був мій одинак... три роки мав... як чічка... (Фр., VII, 1951, 294); Все зелене довкола.. А на тлі цього зеленого моря, мрійних контурів далеких верхів, мов рухливі чічки барвисті, посіялися гуцули й гуцулки (Хотк., II, 1966, 63).