ЧУТТЄВИЙ, а, е. 1. Здійснюваний за допомогою органів чуття. Розуміння зароджується вже в чуттєвому сприйманні людиною навколишньої дійсності (Рад. психол. наука.., 1958, 142); Чуттєве сприймання музики найтісніше зв'язане з її осмисленням (Мист., 2, 1968, 23); // рідко. Те саме, що чутливий 1. [Платон:] Пальці хірурга мусять бути такі ж розроблені, гнучкі і чуттєві, як пальці скрипаля чи піаніста (Корн., І, 1955, 99); // Стос. до чуття, пов'язаний з ним; душевний. Наш чуттєвий світ, звичайно, невіддільний від споконвічного прагнення до щастя і від того, наскільки це прагнення плідне (Рад. літ-во, 11, 1965, 3).

^ Чуттєвий досвід, філос.- сукупність сприйнять органами чуття, що набувається в процесі взаємодії людини з зовнішньою природою і становить основу всіх наших знань про матеріальний світ.

2. Пов'язаний із задоволенням тілесного потягу. Чуттєва насолода.