Тлумачний словник української мови
ЧУЖОЗЕМКА, и, ж. Жін. до чужоземець. Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Рибак, Помилка.., 1956, 85); Я приїхав у незнаний край.- Чужоземко молодая, хто ти? (Рильський, І, 1960, 188).