ЧОБОТАР, я, ч. 1. Майстер, який шиє і ремонтує чоботи та інші види взуття; швець. Вона зросла на селі. Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було (Гр., І, 1963, 262); Одягнувшись у все нове, Віктор біг з кравецької майстерні до чоботарів (Збан., Таємниця.., 1971, 192).

2. розм. Те саме, що шилодзьобка.