ЧИЙСЬ, чиясь, чиєсь, займ. неознач. Невідомо кому належний, невідомо чий. У сіни через зачинені двері доходив чийсь голос, товстий, навіть трохи сердитий (Н.-Лев., VI, 1966, 327); Горіла хата, підірвана гранатою. Біля хати в розпачі поривалася в огонь чиясь стара мати і плакала гіркими сльозами (Довж., І, 1958, 131); Тимко та Орися зупинилися в затишку біля чийогось хліва (Тют., Вир, 1964, 128).