ЧЕК1, а, ч., фін. 1. Документ з розпорядженням вкладника банкові видати або перерахувати пред'явникові певну суму з поточного рахунку. В банку Йосип Зозуля підійшов до віконечка, де видавали кредити, і подав свій чек (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 37).

2. Талон у касу із зазначеною сумою, яку слід заплатити, а також талон з каси із свідченням, що товар оплачено.


ЧЕК2, а, ч. Ділянка, яку заливають водою (перев. для вирощування рису). Після сівби рису в наповнені водою чеки запустили однолітків коропів (Рад. Укр., 24.I 1963, 2).


ЧЕК3: Як на чеку, розм.- перебуваючи насторожі; очікуючи завжди чогось неприємного. Як вже одцуралася я його сватання, то треба було жити, як на чеку: боялася його сама одна стрінути. Як він очима на мене світив! (Вовчок, І, 1955, 250).