Тлумачний словник української мови
ЧАРІВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до чарівний 2. Вона не терпіла цих темних ворожбитів, які опоганювали саме слово планета, що було для неї науковим терміном, сповненим своєрідної краси і чарівності (Гончар, IV, 1960, 74); Ми є свідками нев'янучої чарівності революційних творів Кобзаря, і чарівність ця йде насамперед від їхнього змісту, від їхнього ідейного багатства (Вітч., 3,1964, 119).