ЧАЙОК, йку, ч. Зменш.-пестл. до чай 3, 4. - Та ви хоч чайку випийте. Зараз закипить (Головко, II, 1957, 442); - Пий, синочку, чайок із свіжими бубликами, з солодкими цукерками (Донч., VI, 1957, 188); - А може би пан доктор прийшов потім до мене на чайок. Адже змерз... (Мак., Вибр., 1954, 340).

Чайок попивати - проводити час за питтям чаю; чаювати. - Бач, де вони примостилися! Зібрались утрьох земляки собі та й... чайок попивають (Мирний, III, 1954, 270).