ЦІЛЬ, і, ж. 1. Предмет, істота або місце, куди спрямовують постріл, кидок, удар і т. ін. Несхибно у ціль я улучив, недовго Лук цей натягував я (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 363); Він на диво спокійно вибирав ціль, ловив її на мушку і тільки тоді стріляв (Панч, В дорозі, 1959, 60); Він знав - це летить чирок, маленька, дуже зграбна і красива качечка, хороша ціль для кожного мисливця (Собко, Біле полум'я, 1952, 78); Міни вже рвалися далі й трохи праворуч, бо німець бив не по якійсь конкретній цілі, а взагалі по всій площі (Кучер, Голод, 1961, 171); - Бачиш, бачиш! - говорив він, не спускаючи з очей траншеї,- накрито! Ціль накрито! Чудесно! Молодці! (Гончар, І, 1954, 46); // Те саме, що мішень 1. Тир невеличкий, незручний. Звичайний довгий рівчак з високим насипом. Ціль - дошка з чорним паперовим колом, на якому розбіглася комашня цифр (Донч., II, 1956, 211); Часто, коли його заставляли лізти по снігу поповзом чи бігати в атаку «короткими перебіжками», кидати гранату чи стріляти по цілі, він хоч і робив це сумлінно, проте в душі сміявся і сам із себе, і з інших (Тют., Вир, 1964, 488).

&9671; Брати ціль див. брати.

2. перен. Те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; мета. Вона від дитини була навчена дбати про свою зверхність; тепер же зробилось це головною її ціллю (Кобр., Вибр., 1954, 90); У неї має відбутися невеличкий спектакль. На добродійні цілі... здається, на користь якогось приюту?.. (Л. Укр., III, 1952, 510); [Олеся:] Що то за життя - без цілі, без напрямку? Я не можу, Марфушо, так жить (Кроп., II, 1958, 266); Ти знаєш ціль життя. Щасливий чоловік, Ти для життя живеш (Зеров, Вибр., 1966, 393); Ми, більшовики, служимо цілі об'єднання людства (Довж., III, 1960, 10); Гнат заглянув до справи, підкреслив щось у ній олівцем, підвів на Уласа гострі очі і поставив перше запитання: - Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету (Тют., Вир, 1964, 152).

&9671; Мати ціль - те саме, що Мати на меті (метою) (див. мета). Непрохані гості грізно випитували Макара Івановича, звідки взяв він такі страшні брошури та яку ціль має тримати їх (Коцюб., І, 1955, 161); Велику, бачте, ціль На оці Возний мав (Міцк., Пан Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 35); Осягати (осягнути, осягти) [свою] ціль див. осягати; У цілях яких - для чого-небудь, з метою якоюсь. Великі досягнення радянської науки, в тому числі в освоєнні космосу, використовуються нами в мирних цілях, в ім'я щастя людей (Наука.., 10, 1962, 7).