Тлумачний словник української мови
ЦИРКУЛЯЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. циркулювати 1. До висоти приблизно 12 кілометрів простягається тропосфера, де відбувається циркуляція повітря, що визначає погоду (Наука.., 2, 1957, 13); При виконанні фізичної роботи, що супроводиться посиленням циркуляції крові, хвилинний об'єм [серця] значно зростає (Курс патології, 1956, 204); Дно океанське вивчали [радянські вчені].. Брали планктон, вивчали циркуляцію вод, будову земної кори (Гончар, Тронка, 1963, 198).
&9651; Циркуляція атмосфери - сукупність повітряних течій в атмосфері, що виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску і температури на земній поверхні. Метеорологічні спостереження спростували колишні уявлення про будову і циркуляцію атмосфери у високих широтах (Видатні геогр. відкр.., 1955, 12).
2. мор. Крива, яку описує судно при відхиленні руля на який-небудь кут. Описавши циркуляцію, крейсер ліг на новий курс (Рад. Укр., 23.II 1969, 2).