Тлумачний словник української мови
ЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. централізувати. Бояри були проти державної централізації (Іст. СРСР, І, 1956, 128); Партія і уряд здійснили важливі заходи посилення ролі союзних республік в керівництві господарським будівництвом, усуваючи надмірну централізацію і бюрократичні перекручення (Рад. Укр., 25.XI 1956, 2).
2. спец. Керування чим-небудь з єдиного центру.
Диспетчерська централізація - система керування стрілками й світлофорами на залізничних станціях.