ХУСТКА, и, ж. 1. Шматок тканини або в'язаний, трикотажний виріб, перев. квадратний, який пов'язують на голову, шию, напинають на плечі. Везе Марко.. наймичці на очіпок Парчі золотої І червону добру хустку з білою габою (Шевч., І, 1951, 322); Зараз послали по якогось писаря Захаревича.. Прийшов він хутко. Поганенький на личку, рябий, як решето; штани сині, широкі, якась куца свиточка і на шиї зелена хустка; під правицею шапка (Вовчок, І, 1955, 77); Дівчина мерзлякувато куталась у теплу вовняну хустку (Дмит., Наречена, 1959, 170); Вийми, мамо, хустку мені з скрині, Синю в диких рожах, ще дівочу (Забашта, Квіт.., 1960, 135); *Образно. Де не стану, де не гляну, напливає ночі мла, і зоря свою багряну хустку ізняла (Сос., II, 1958, 259); *У порівн. Дід, мов кам'яний, зложив на грудях свої старі, жиляві [жилаві] руки, похнюпив голову, укриваючи груди, мов хусткою, білою бородою (Мирний, І, 1954, 166); В синьому небі пливла біла, як пухова хустка, хмарина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 64); // Атрибут весільного обряду. Старшій дружці дала [Зубиха] пару свічечок п'ятакових до вінця, хустку руки зв'язати, рушник під ноги (Кв.-Осн., II, 1956, 211); Дівич-вечір збирає вже Орина Лободівна: хустки подавала за Прохора Осауленка (П. Куліш, Вибр., 1969, 266); Та дівка, до котрої він присватувався, прочула про це й не пішла за нього, й хустки одібрала (Барв., Опов.., 1962, 59).

Тернова хустка див. терновий2.

&9671; Зав'язати хустку див. зав'язувати; Збліднути як хустка - те саме, що Збліднути як полотно (див. збліднути). - Я - злодійка!? - вимовила стара... Зблідла як хустка, і очі їй засяли, і сльози покотились (Вовчок, І, 1955, 136).

2. Невеликий шматок тканини квадратної форми для сякання, а також витирання носа, рота, обличчя, очей і т. ін. В сінях він зняв з себе шинелю й картуз і кинув на довгу скриню; потім, витяг з кишені червону хустку, висякав носа й пішов в світлицю (Н.-Лев., III, 1956, 14); Андрійко, нарешті, затих, витер мокре обличчя хусткою і з перекривленим від болю лицем повернувся до матері (Панч, II, 1956, 493); Він здійняв окуляри й, хукнувши, легенько почав протирати їх хусткою (Досв., Вибр., 1959, 225).

Носова хустка див. носовий; Хустка до (для) носа, розм.- те саме, що Носова хустка (див. носовий).