ХВОРІТИ, ію, ієш, недок. 1. на що, чим і без додатка. Бути хворим, страждати від якоїсь хвороби. - Чи живі, чи здорові,- пише,- діти мої любії і ти, жінко кохана? А я, то все хворію (Вовчок, І, 1955, 31); У мене теж старший син сії осені хворів бісовою трясцею (Мирний, V, 1955, 422); Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла (Хотк., І, 1966, 68); - Я довго плавав у північних морях. Там люди хворіють на снігову сліпоту (Тулуб, В степу.., 1964, 258).

2. за кого - що, чим, перен., розм. Глибоко пройматися болем, хвилюватися за когось, щось, уболівати за ким-, чим-небудь. Я люблю тебе так через те, Що гидуєш ти словом мертвячим [мертвим], Що в тобі самостійність росте, Що вселюдським хворієш ти плачем (Граб., І, 1959, 440).