ФАМІЛІЯ, ї, ж. 1. розм. Те саме, що прізвище 1. - Він якогось пана підписаря підписар, чи що! Фамілія його - Серединський (Н.-Лев., І, 1956, 122).

2. заст. Рід (у 2 знач.). Одружився він із дочкою.. здрібнілого князя, бажаючи додати аристократичного блиску своїй фамілії (Рильський, Бабине літо, 1967, 98); Ми всім селом у дивізію пішли, а на селі у нас якраз дві фамілії: Довгоруки та Семиволоси (Смолич, Театр.., 1940, 122).

3. діал. Родина, члени родини. - Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (Довж., І, 1958, 323); // Рідня. - Гринько повісився! - Душогуб, - обізвався спокійно Гаєвий.. - Та мара би його брала, але такого сорому наробив цілій фамілії (Март., Тв., 1954, 372).

4. У стародавньому Римі - родина разом із клієнтами та рабами.