Тлумачний словник української мови
УЩУХЛИЙ (ВЩУХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ущухнути. Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Л. Укр., III, 1952, 91).
|
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
УЩУХЛИЙ (ВЩУХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ущухнути. Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Л. Укр., III, 1952, 91).