УСПАДКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., УСПАДКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Одержувати, діставати як спадщину (у 1 знач.). Деякі держави є монархіями. Глава монархії - король або королева - успадковує владу (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 7).

2. Сприймати від батьків, від предків які-небудь спадкові риси, особливості, якості. Були одержані зеброїди - гібриди зебри із звичайним конем, які успадковують форму тіла, голови, зріст коня і силу та витривалість зебр (Наука.., 7, 1965, 34); - Тато мій - талановитий конструктор, ну і... Я думаю, ще від нього успадкувала здібності (Донч., V, 1957, 245); Власне, це від матері успадкувала Катя вугляно-чорні очі та рівне, майже синє.. волосся (Перв., Дикий мед, 1963, 31).

3. Переймаючи що-небудь, засвоювати, робити своїм надбанням як спадок від чого-небудь. Усатівські племена, успадковуючи, можливо, східні традиції, клали жіночі фігурки в поховання (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 69); Своє ремесло вона успадкувала від матері (Добр., Тече річка.., 1961, 214); Од великих письменників минулого успадкувала радянська література дорогоцінну рису - служіння народу, почуття відповідальності перед народом (Рильський, IX, 1962, 183).