Тлумачний словник української мови
УПОВІЛЬНЕНИЙ (ВПОВІЛЬНЕНИЙ), а, е. Зі зменшеною швидкістю; повільніший, ніж звичайно. Раптом почувся страшенний гуркіт, яхта похитнулася, потім знову випрямилася і пішла уповільненим ходом (Собко, Скеля.., 1961, 64); Він ступив уперед непевним, уповільненим кроком (Грим., Син.., 1950,181); Крім троянівців, що виділялися своїм високим ростом і дещо уповільненою вимовою, сказаною ніби між іншим лінькуватою фразою, були приземкуваті, шустрі і говіркі манилівці (Тют., Вир, 1964, 170); Ставились міни електричні і хімічні, раптової і уповільненої дії (Шер., В партиз. загонах, 1947, 142).