УМИСНИЙ (ВМИСНИЙ), а, е. Зробл., вчинений з певним наміром, свідомо; навмисний. Мене почало дратувати це вмисне інтригування (Досв., Вибр., 1959, 411); Через два тижні суд засудив Сергія Петровича Боровика за умисне тілесне пошкодження до двох років ув'язнення (Собко, Справа.., 1959, 154).