Тлумачний словник української мови
УГНОЮВАТИ (ВГНОЮВАТИ), юю, юєш, недок., УГНОЇТИ (ВГНОЇТИ), ою, оїш, док., перех. Вносити в грунт гній для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, кращого росту, цвітіння рослин. - Так я в нього був, у січового батька, і ось цими самими руками йому на панщині робив: і орав, і угноював землю, і під ріллю ліси корчував (Тулуб, Людолови, І, 1957, 81); - А сіяв чим? - Сіялкою! - А вгноював? - Угноював! (Вишня, І, 1956, 130); Добре грунт угноїш - урожай потроїш (Укр.. присл.., 1955, 370).