УБИВЦЯ (ВБИВЦЯ), і, ч. і ж. Той, хто вбив кого-небудь. У слідчого не було ніякого сумніву, що вбивця Якима є злодій, який провертів у коморі дірку (Донч., III, 1956, 12); - Відпусти підводу. Хай убивцю пішки женуть до повіту (Стельмах, Хліб.., 1959, 452); Чи знаєш ти, о краю мій, Що всі убиті діти Волають у душі моїй: Убивцям відплатити! (Рильський, II, 1960, 228).