Тлумачний словник української мови
ТРОЯНСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до троянці й Троя. Троянське плем'я все засіло Коло книжок, що аж потіло, І по-латинському гуло (Котл., І, 1952, 168); [Іфігенія:] Чи він живий, Мій Ахіллес?.. Тепер уже не мій, Там, може, еллінка або троянська бранка Зове його своїм... (Л. Укр., І, 1951, 161); Каже він [Еней] також узяти дари, що в руїні троянській З полум'я виніс (Зеров, Вибр., 1966, 240).
@ Троянський кінь - про хитрі дії, підступні засоби боротьби тощо. Троянським конем імперіалістичної буржуазії є ревізіонізм, ренегатство, що доходить до прямого ліквідаторства (Рад. Укр., 13.V 1971, 3).