Тлумачний словник української мови
ТРИГОЛОВИЙ, а, е. 1. Який має три голови. Цербер потворний околицю гавканням всю ту сповняє, Звір триголовий навпроти мандрівних в печері простертий (Зеров, Вибр., 1966, 250).
2. Який має три вершини, три бані тощо. Триголова церква.
^ Триголовий м'яз - м'яз плеча людини та ссавців, що має три головки й починається від лопатки, задньої поверхні плеча та міжм'язових перегородок. Розглядаючи м'язи плеча, що надають руху передпліччям, увагу учнів звертають тільки на два м'язи - двоголовий і триголовий (Метод. викл. анат.., 1955, 78).