Тлумачний словник української мови
ТЕРМІНОВО. Присл. до терміновий. Мене увечері терміново викликали в редакцію газети «Вісті» (С. Ол., З книги життя, 1968, 141); Зв'язківця Галю і надіслали під час походу в штаб. Треба було терміново змінити маршрут походу (Ів., Вел. очі, 1956, 52).