ТЕЛЕФОНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док. 1. Викликати до телефону дзвінком телефонного апарата. Дивуючися, хто ж це може тут їй уночі телефонувати, Сахно взяла трубку (Смолич, І, 1958, 84); - Мушу бути в канцелярії, ану ж хтось телефонуватиме (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 351).

2. Повідомляти про що-небудь по телефону. Телефоную в Москву. - Синку, море підходить до груші (Довж., III, 1960, 509).